Що сталося
Делегації України, Росії та США зустрілися в Абу-Дабі 10 і 11 листопада 2026 року — це перший тристоронній раунд після Женеви в лютому. Дату визначив спецпосланець США Стів Віткофф 3 листопада. Українську делегацію очолював Рустем Умєров, до неї входили Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця і Вадим Скібіцький; російську очолював Володимир Мединський, до неї входили заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, начальник воєнної розвідки Ігор Костюков і Юрій Жигарловський із Генерального штабу; посередниками були Віткофф і Джаред Кушнер. Радники з питань національної безпеки Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії, а також посадовці НАТО і ЄС окремо зустрілися з делегаціями США та України, а Мединський сказав, що його делегація з ними не контактувала. Перший день тривав понад чотири години; президент Зеленський сказав, що йшлося про «можливі параметри гуманітарних кроків» і «необхідність кроків до деескалації». 11 листопада Умєров сказав, що головним результатом стала домовленість про масштабний обмін полоненими, деталі та реалізацію якого ще опрацьовують, а Мединський описав «принципову домовленість», деталі якої мають оголосити. Жодна зі сторін не оприлюднила кількості; TASS із посиланням на російського офіцера повідомило, що йдеться про понад 1,000 осіб з кожного боку. Жодного тексту не оприлюднено, і не оголошено ні припинення вогню, ні домовленостей щодо енергетики чи судноплавства, ні механізму моніторингу. Умєров визнав «суттєві розбіжності»; Interfax цитував Мединського: «кожен дюйм нашої землі буде повернуто Росії». Кушнер сказав, що посланці побачили «певні можливості». 12 листопада президент Путін прийняв Віткоффа і Кушнера в Москві. Згідно з кремлівським викладом, обидві сторони вважали раунд конструктивним і погодилися продовжувати цей трек, параметри обміну ще остаточно узгоджуються, а Путін запропонував гуманітарну операцію за олешківською моделлю в оспорюваній Костянтинівці. Потім посланці поінформували президента Зеленського в Дубліні; 13 листопада він відхилив план щодо Костянтинівки, а 14 листопада Кушнер сказав, що Сполучені Штати сприятимуть прямій взаємодії між Москвою та європейськими партнерами й готуватимуть наступний раунд, дати якого не було.
Постійний тест модуля для цієї теми — чи існує переговорна архітектура, чи лише зустрічі. Раунд показує, що лютневий формат пережив дев’ятимісячну паузу з тими самими керівниками делегацій і більшою російською командою і що він здатен дати гуманітарне рішення. Він не показує руху в питаннях, які заблокували Женеву: обидві сторони фіксують територію і гарантії безпеки як невирішені, припинення вогню щодо енергетики та судноплавства, якого прагнула Україна, не погоджено, а єдиний результат — обмін, погоджений у принципі й ще не здійснений. Домовленість щодо Олешок, яка передувала раунду, не використано повторно ні в чому з оголошеного за підсумками самого раунду; наступного дня в Москві Росія запропонувала використати її повторно для оспорюваного прифронтового міста, і Україна це відхилила.
Впевненість: помірна
Переглянути цю подію на хронології Інтерактивно: виберіть цей запис і простежте, що з ним пов’язано.